"Дама та Єдиноріг" - це ще один доробок чудової американської письменниці Трейсі Шевальє, автора "Дівчини з перлинною сережкою", про яку я вже писала раніше. У цих книг дещо схожа тематика (здається, це "фірмова" фішка Шевальє, як автора мистецьких історичних романів): в обох історіях ключовим персонажем є не головні герої, а твір мистецтва. В "Дівчині..." це була однойменна картина голандського художника Яна Вермеєра, а в "Дамі..." мова йде про серію з шести шпалер (тканих килимів), створених наприкінці XV століття. Шпалери й справді надзвичайно красиві, їхнє зображення можна легко знайти в інтернеті, а от оригінал можна побачити у Франції в музеї Клюні.Розповідь в романі ведеться почергово від імені кожного з героїв. Хронологія подій чітко витримана, але завдяки такому прийому читач має можливість поглянути на історію створення "Дами з Єдинорогом" з усіх можливих кутів, до того ж паралельно в тло розповіді вплітаються долі персонажів - делікатно й ненав'язливо, але ось вони вже нерозривно пов'язані з історією шпалер.
Легкою, але такою багатою, мовою автора я захоплювалася ще в "Дівчині...", але й тут Трейсі Шевальє собі не зраджує. Історія сповнена безлічі цікавих деталей та описів. Коли читаєш текст, то наче й справді опиняєшся на вулицях середньовічного Парижа або в бельгійській ткацькій майстерні. Детально (але напрочуд цікаво) описано процес створення килимів, правила, за якими жили гільдії, побут знаті та майстрів. А ще, тут я насправді була вражена, дуже яскраво вималюваний персонаж сліпої дівчини, яка бачить світ навколо усіма іншими своїми органами чуття. Я навіть не уявляю, як це вдалося зробити людині зрячій, але це насправді дуже яскравий персонаж.
"Даму та Єдинорога" я дуже раджу почитати тим, хто любить насправді хорошу якісну літературу. Не пошкодуєте!
